“І будуть ходити від моря до моря, і з півночі до сходу блукатимуть, щоб знайти слово Господа, - та не знайдуть його!” (Біблія, Амоса 8:12)
Словом Божим наповняюсь й шлю Його в простори.
Бо у тім не сумніваюсь, що зрушаться й гори,
Тільки Слово Боже вічне повік не минеться.
Але скоро, дуже скоро з землі забереться.
І шукатимуть Його від моря до моря...
(Хай нікого не спіткає та жахлива доля!)
Не знайдуть, - так Слово каже, - не віднайдуть люди...
О як тяжко-тяжко буде, плач і стогін всюди.
Ті, що нині розкошують у свавільстві злому,
Віднайти порад захочуть у Слові святому.
Не знайдуть, бо заберуться Господні поради,
Ті, що зараз ще доступні для кожної хати.
Про своє майбутнє, люди, нині потурбуймось,
І до зустрічі із Богом сьогодні готуймось.
У повітрі із Христом зустрінуться спасенні!
...Інші лишаться на горе — горді, не смиренні.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : А я буду Господа славить за Его страданья - Мария Пономарева Господь Иисус - мой Творец, мой Отец, мой Спаситель и к Нему одному стремится душа моя! В Нем совершилось спасение мое! Он - Единственный, Кто любит меня больше жизни! Ведь Он отдал ее за меня там, на Голгофском кресте... И Он умирал не только за меня, но и за тебя тоже! А где ТЫ был, когда Его распинали, на чьей стороне, на той где громко "распни!" кричали или ты как Мария, Иоанн, - стоял ли до последнего под крестом...? А знаешь, друг...
"Чтобы спасти тебя, Он умер на кресте,
И для Него теперь тебя дороже нет,
А оценил ли ты дар Божий во Христе?
Послушай друг, не мне, но сердцу дай ответ..."
