Марія: обурення

Мені сумно. Мене дратує те, що я маю писати одне і те саме. Відкидати якісь дивакуваті закиди протестантів, що ми не язичники. Чому вони звертають проти нас слова Святого Письма? Хто дав їм таке право? Мені здається, що це від того, що просто нема чим зайнятися. Вони знають, що я не буду відповідати на питання про моє здоров’я. Тому для того, щоб хоч якось зі мною спілкуватися, то вони пишуть, шукають і присилають усю цю гидоту про Церкву, про Матір Божу. Вони знають, що мені це боляче. Вони знають, що мене це ранить, спричинює мені біль. Однак для них головне звернути увагу на себе. Вони не турбуються про мій стан, про моєї здоров’я. Їх цікавить лише їхній добробут. (Мені навіть здається, що за ними насправді стоїть Сатана. Це він перекручував слова Бога з самого початку ще з Едему. Це він спокушав Ісуса слова Святого Письма. Ось тепер іони роблять те саме).
Мені хочеться кричати. Яке відношення мають слова пророка Єремію про богиню Астарту до Діви Марії? Таку аналогію можуть провадити лише люди, які нічого не розуміють ані в Святому Письмі, ані в культі та релігійності людини, ані у християнстві. Люди обмежені своїм світоглядом. Які нічого не хочуть бачити. Сама постава — лише Святе Письмо, приводить до того, що вони можуть вигадувати такі дурниці.
Яка вам різниця до того, в що ми віримо? Ви не поділяєте нашої віри, не належите до Церкви. Вкрали в нас Святе Письмо і вважаєте себе експертами. А чи забули ви, що фарисеї і садукеї засудили Ісуса саме на основі Святого Письма? Експерти виявилися противниками Бога. Бо те, що говорив Ісус не в’язалося зі Старим Завітом. Людина не могла бути Богом. А Бог це зробив! Став одним з нас. Чи не міг би Він так просто підняти і Марію туди, яку ви ніколи не дивитеся. Виходить, що Він не міг так любити Свою Матір, бо такого нема у Святому Писанні. Ви обмежили Бога Його ж Словом! Так, ніби Бог є комусь підконтрольним чи має здавати рахунок зі Своїх справ! Яка вам різниця до того, що Він так захтів і зробив? Ви завидуєте Діві Марії? Нерозумні, хіба не для того, Він так вивищив Свою Матір, щоб явити Свою Любов і до тебе? Хіба не свідчить це про те, як Він любить нас грішних?
Але мало цього! Відкидаючи Марію — ви відкидати Її як Матір. Не виконуєте слова Самого Христа, Якого помилково вважаєте Своїм Господом. А Він сказав: Ось Матір твоя! Запрошуючи Ісуса, виставляти Його Матір! Якби так вчинили зі мною, то я б не тільки не пішов туди, але і перестав би спілкуватися з такими людьми. А це я, слабка і немічна людина. Як же Бог любить Свою Матір!
Заплутавшись у своєму розумові, прикриваючись Святим Письмом, ви не бачите елементарних речей. Що Любов ніколи нікого не обмежує. Що Бог не дає Духа лише настільки. Любов розширяє серце. Не вмієте любити, то думаєте, що і Він такий? Якби Єремія справді писав про Божу Матір, то чому Ісус би любив Її? Вона по вашій логіці була б для Нього спокусою. Бо саме таке місце займала богиня Астарта у побожності язичника. Вона заміняла Бога. Тому пророк з нею та її поклонниками воював. То виходить, що Діва Марія відводить від Бога? Та, Яка Його народила, проти Нього? Та, Яка стояла під Хрестом, поховала Його — Вона була противницею? Де були ми всі, коли Він помирав? Де уся наша святість і побожність, коли ми грішимо? Вона однак не мала гріха! Бог обрав Її і Вона відповіла Йому “так”. А ми не те, що відкинули Бога, а тепер ще й відкидаємо Його Матір! За що?
Я відчуваю, як мене скоро перестануть публікувати. Бо я пишу ті речі, які розділяють християн. Але я скажу, що розділяє нас зовсім не Діва Марія чи хтось інший. Нас розділяє не любов одних до одних. Протестанти саме з цього почали свою діяльність, що почали критикувати і атакувати Церкву. Там це не так, Там те не так! Як бачу, вони не змінили своєї позиції до сих пір, хоча пройшло вже стільки років!
Про яке єднання можна говорити, коли ми не такі. Ми перекрутили Святе Письмо. В нас все не так. Цікаво чи вважають нас взагалі християнами, якщо ми поклоняємося Діві Марії? Хто ми для них? Світ увесь гине в гріхах, а хтось дозволяє собі спокійно сидіти і критикувати Церкву. Для чого така позиція? Поясніть мені! Мені здається, що справа не в Діві Марії, навіть не в Церкві, справа в тому, що хтось не хоче. Таким людям мені справді нема чого сказати. Я не збираюся спілкуватися з тими, які не хочуть слухати. Я зрозумів, що життя надто коротке для того, щоб займатися дурницями. В мене нема часу для того, щоб вести безплодні листування, які нічого не ведуть. Я хочу займатися справою. А те, що Він мені її не дає, зовсім не значить, що я буду займатися дурниця.
Тепер, коли почався екуменізм, я скажу чесно я не бачу перспектив того, що деякі планують. Для когось екуменізм став ліцензією на те, що я буду робити те, що мені заманеться, а інші мають мене поважати, бо в нас тепер екуменізм. Екуменізм ніколи не може торкатися правди і Церква ніколи не піде на те, щоб відмінити якісь свої догмати чи визнати, що Вона десь помилялася. Екуменізм можливий і важливий лише для того, щоб ми пізнавали одне одного і сподівалися, що Господь у Своїй доброті і Мудрості колись нас приведе єдності. А коли Церкву починають звинувачувати використовуючи для цього слова Святого Письма, про якій екуменізм тут можна говорити? Що власне не так? Ми комусь не подобаємося? Тоді ми в цьому і не винуваті. Не подобається Бог, Якій створив колись Сатану зі Своєї Любові. Не подобається Бог, Якій ще не знищив остаточно смерть. Не подобається Бог, Якій дозволяє народжуватися хворим дітям. Не подобається Бог, Якій не звільнив нас остаточно від влади гріха, щоб ми далі боролися. Багато чого не подобається. І мені теж. Але життя не змінити одними лише нарікання. І від того, що хтось почне бунтуватися, нічого не зміниться.
В нас є лише це людське життя. Бог нам дав його у Своїй Любові. Як його ми використовуємо залежить від нас. Якщо тратимо його на порожні балачки, то нічим не відрізняємося від людей невіруючих, які просто п’ють і розважають.
Саме по любові мають відрізнятися учні Христа. Де ця любов у словах про Його Матір? Це ця любов у відношенні до Церкви? Без любові точно нічого не буде. І я не хочу ні про що тут говорити. Ми лише зважаємо на себе. Ми хочемо, щоб нас любити. Ось те, що Хтось любить Свою Матір — це вже погано, бо це не мене люблять! З такою логікою нікуди не потрапиш. Нічого не досягнеш. Чому ми дозволяємо Сатані красти в нас те, що в нас посадив Сам Христос? Кожному думаючому віруючому ясно, що Марія, Мати Ісуса, посідає не останнє місце на Небі. Це може заперечувати лише той, якій зовсім далекий від Євангелія. Якій живе у своїх мріях, які є наслідком внутрішньої порожнечі гріха. Чи не краще почати з самих себе? Не просто читати Святе Письмо і шукати там тексти для того, щоб звинувачувати інших, але виконувати Його? Якби протестанти справді жили любов’ю, якби вони були справді вірними Христові, то навіть і тоді б не мала права звинувачувати у чомусь інших. Ми не належимо до вас. І те, що ви в нас вкрали Святе Письмо і не дає вам права бити нас Словом Божим. Чому усі наші відносини зводяться до загальних звинувачень? Чому ми усі намагаємося переконати одне одного? Мені здається тому, що нам насправді нема чим зайнятися. Ми не бачимо, не маємо реальних справ. Ось сиджу я на роботі, нема чим зайнятися, дай думаю напишу Стасіку гадості про Марію — він зрадіє! Де в цьому любов? Я не розумію.

Марія: обуренняПублицистика

Марія: обурення
Публицистика