- Ну, жену понятно, - я её не ценил, обижал.
Ну, детей – мои же. Но тещу – никогда.
- И её полюбишь.
- Я? Да никогда. Она же свое радио как включала на
полную громкость, так и включает. Ты не представляешь!
Изо дня в день – в 6 часов утро начинается с гимна.
Свихнуться можно. И ведь просил – ну хоть не на полную
громкость.. Но нет – упертая старуха. Я уже даже перерезал
кабель и сделал так, чтобы не видно было.. Так ведь нет,
нашла – починила.. Представляешь? Сама залезла на чердак и
нашла место поломки. И ведь ей абсолютно все равно или
специально злит, даже не знаю, что я прихожу со смены почти
в 12 и не высыпаюсь и что под утро самый сладкий сон – нет,
все равно включает на полную громкость. У меня уже сил нет,
а ты говоришь, полюблю…
- Полюбишь.
****
Через две недели встретились в церкви.
- Ну что? Перестала включать радио теща?
- Не-а… Как включала, так и включает, вернее –
никогда не выключает. Но знаешь, я перестал его слышать.
****
Через полгода хоронили его тещу.
Над гробом рыдал, словно ребенок, потерявший свою
любимую мать, мой старый знакомый. Такое отчаяние и
слезы я давно не видел. Он успел её полюбить, но не
успел насладиться любовью сына к матери.
Светлана Поталова,
Россия
Буду очень признательна за конструктивную критику. На оскорбления не отвечаю. Не переживайте, обидеть меня очень трудно. В пустую словесную перепалку не вступаю.
Злословие, сарказм, колкости в адрес друг друга буду удалять.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
Проповеди : Размышления о Теле Христовом (ч. 2) - Сергей Сгибнев Вступление, как и проповедь, возможно, покажутся излишне длинными, но есть ли резон спешить в вопросах исследования Писаний? Тем более, в таких важных вопросах? Надеюсь, мы уяснили для себя, что быть верующим, значит беспрекословно подчиняться Христу. Многие скажут, - так это же аксиома... Ладно бы если так, В дальнейшем мы увидим как аксиомы, превращаясь в импровизации на религиозную тему, уводят людей от Христа.
